Результати дослідження ТСПП “Прекарні посередники: умови праці українських перекладачів художньої та наукової літератури”

Виконавці дослідження — Ірина Когут та Олексій Вєдров. Проект здійснено за фінансової підтримки Goethe-Institut в Україні та Фонду Рози Люксембурґ і за організаційної підтримки Центру соціальних і трудових досліджень. Виконавці дослідження дякують усім перекладачам, видавцям та іншим колегам, що допомагали в його організації та проведенні.

Читати далі

Мария Чехонадских: Опыт перевода: к анализу форм прекаритета в постсоветских условиях

Неуверенность в завтрашнем дне, тревожность, нестабильность социального и экономического положения стали экзистенциальной основой современного общества. На наших глазах уничтожаются институты постоянного жилья, пенсии и социальной защиты,  а им на смену приходит мир арендованных квартир, срочных договоров и нестандартной занятости, работы по 14 часов в день без перерыва и выходных. Сегодня жизни миллионов людей зависят от колебаний биржевых котировок и решений международных саммитов. Жизнь не имеет будущего и старости, она спешит быть расстраченной в длящемся день за днем настоящем. И в этом смысле постсоветское общество находится в авангарде воспроизводства прекаритета.

Читати далі

Круглий стіл: Робота і нестабільна зайнятість в українській культурі: приклад перекладачів

1 грудня 2014
17:30-20:30
Національний музей літератури України
вул. Богдана Хмельницького, 11, Київ

Від часу здобуття Україною незалежності робота у сфері культури стала справою жертовних ентузіастів: за гаслами порятунку мови, національної ідентичності, книжки і т.і. часто стояла вимога працювати безоплатно, “за поїздку закордон”, “за ідею” тощо. Представники професій розумової у сьогоднішній Україні часто не мають ані стабільної зайнятості, ні стабільних доходів. Вони то сидять без роботи, то змушені працювати день і ніч, аби встигнути виконати завдання. Часто їм доводиться брати кілька замовлень одночасно або й поєднувати кілька професій. Компенсацією за низьку оплату праці, перевантаження і відсутність соціальних гарантій часто вважають можливість займатися улюбленою справою. Чи є прийнятним такий стан справ? Що мотивує працювати в культурі і як можна змінити стан справ?

Читати далі

Ева Маєвська: Метиска з України? Перетин кордону з Глорією Анзальдуа

З англійської переклала Олеса Камишникова

Оскільки я жінка, то не маю країни… Оскільки я жінка, моєю країною є цілий світ.
Вірджинія Вулф (1938)[1]

Ця цитата з Вірджинії Вульф довгий час правила мені за декларацію антинаціоналізму, неналежності до певної нації чи держави. У праці «Прикордоння: Нова метиска» Глорія Анзальдуа трансформувала слова Вулф: «Оскільки я метиска, я не маю країни… Оскільки я лесбійка, я не маю роду, мій народ зрікається мене… Я перебуваю за межами культури, бо, як феміністка, я кидаю виклик колективним/релігійним поглядам, закоріненим у патріархальності»[2].

Читати далі

Петер Вотергауз: Правда і переклад

З англійської і німецької переклала Софія Скачко

«Новому світові потрібна нова політична наука».

Ханна Арендт, німецька філософиня, ні, не німецька, не філософиня, історикиня – ні, не історикиня, письменниця – ні, не письменниця, Ханна Арендт народилася в Ганновері у Німеччині і виросла в Кенігсберзі, нинішньому Калінінграді; її батьки, вихідці із заможних торговців, емігрували до Східної Пруссії у ХІХ столітті, боячись переслідувань у царській Росії. Східна Пруссія була німецькомовною частиною Балтії, котру населяли польсько- та литовськомовні меншини, а також мазури. Мати Ханни Арендт, Марта Кон, вивчала французьку в Парижі. Бабуся Арендт, Фанні Сп’єро-Кон, говорила німецькою з російським акцентом і начебто любила одягатися за слов’янською модою, як пише у своїй книжці про Ханну Арендт Юлія Крістева – сама французька філософиня, уродженка Слівена, що в Болгарії.

Читати далі